Нормативно-правова база
Державний стандарт початкової освіти
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів
Закон України Про освіту
Типова освітня програма Савченко 1-2 клас
Типова освітня програма Савченко 3-4 клас
Підручники
Дидактичний матеріал
Дидактичні ігриСценарії
Цікаві завдання
Зразки каліграфічного написання літер і цифр (посилання на сайт)
ППЗ (посилання на сайт)
Інтерактивні методи та прийоми.
Структура уроку української мови
Зразки каліграфічного написання літер і цифр (посилання на сайт)
ППЗ (посилання на сайт)
Інтерактивні методи та прийоми.
Структура уроку української мови
Методика навчання української мови- це педагогічна наука, що визначає теоретичні засади навчання мови учнів 1-4 класів, і рекомендує найефективніші методи і прийоми удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів, формування у них засобами мови і літератури наукового уявлення про мову, як знакову систему.
Принципи навчання:
1. Науковості
2. Доступності
3. Наочності
4. Систематичності і послідовності
5. Перспективності
6. Наступності
Метод навчання - спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя й учнів,
спрямований на розв’язання навчальноовиховних завдань.
Класифікація методів навчання мови можлива за
такими ознаками:
- за характером керівництва розумовою діяльністю учнів пояснювально
ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково пошуковий, дослідницький
- за ддерелом знань наочні, словесні, практичніі
- за напрямом діяльностіі практичні, практикоотеоретичні, теоретичні.
найпродуктивніші інтерактивні технологіїї
Метод проектів система навчання, за якою учні набувають знання, умін-
ня і навички у процесі планування й виконання практичних завдань, проектів,
постійно ускладнюються. Під час роботи за методом проектів на чільне місце
ставиться самодіяльність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість.
Проекти мають індивідуальний, груповий чи колективний характер.
Метод ПРЕС навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, вислов-
лювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати
інших.
Мозковий штурм «мозкова атака»» вільне накопичення значної кількості
ідей з певної теми спочатку без критичного осмислення.
Метод гронування -асоціативний кущ стратегія навчання, яка спону-
кає учнів думати вільно та відкрито з певної теми. Вона націлена передусім на
стимулювання мислення школярів про зв’язки міі окремими поняттями. Прону-
вання може бути використане як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії.
Цей метод також можна застосовувати для підбиття підсумків вивченої теми чи
розділу з української мови.
Мікрофон надає можливість кожному учневі сказати щось швидко, по черзі,
відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.
Акваріум є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для роз-
витку навичок спілкування в такій групі, для вдосконалення вміння дискутувати
та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що
учні вже мають відповідні навички групової роботи.
Кожен метод має свою структуру і передбачає використання різних при-
йомів.
На уроках української мови використовуються такі методичні прийоми:
аналіз поділ слів на звуки, морфеми тооооо
синтез утворення складів з окремих звуків, речень зі слів тооооо
порівняння різна вимова голосних і приголосниххх
мовний розбірр частковий і повний фонетичний, морфологічний та ін...
списування як орфографічна вправа
Методи наукового дослідження:
Спостереження за навчальним процесом з метою виявлення:
-можливостей засвоєння певного програмового матеріалу
-доцільності застосування методів та прийомів під час засвоєння мовних
явищ
- необхідності використання наочних посібників та дидактичного матеріалу
- можливостей інтегрованого підходу до засвоєння певного навчального
матеріалу та ін.
Анкетування
учителів:
- визначення ставлення педагогів до застосування в навчальному процесі певних методів та прийомів роботи, наочних посібників, дидактичного матеріалу
- виявлення рівня обізнаності педагогів у сучасних тенденціях методики
- з’ясування доцільності нових програм та підручників тооо.
учнів:
- виявлення читацьких інтересів учнів
- визначення бааання учнів виконува-
ти певні навчальні діїї
- виявлення рівня зацікавленості школярів у вивченні певного навчального
матеріалу
Вивчення позитивного досвіду вчителів-практиків складається з таких
етапів:
а) спостерееення за роботою вчителяя
б) узагальнення набутих спостереееньь
в) запроваддення досвіду у практику роботи вчителів школи міста, областіі.
Експеримент
Мета:
а) пошук нових методів та прийомів навчанняя
б) перевірка доцільності нового навчального матеріалу, його відповідності
віковим особливостям учнів
в) апробація певної системи вправ
г) визначення доцільності додаткових навчальних засобів (наочність, дидак-
тичний матеріал)
Навчально-методиинии комлект -до навчальноометодичного комплекту входять ті засоби навчання, які спеціально створені або пристосовані для розв’язання навчальних завдань предмета. Це підручники, навчальні посібники та дидактичні матеріали для учнів: таблиці, картини, роздавальний та демонстраційний матеріал, методичні посібники для вчителя.
Технічні засоби навчання.
ТЗН - це спеціально розроблені та виготовлені прилади, обладнання й устаткування, призначені для використання в навчальноовиховному процесі.
ППЗ поділяють на такі види:
- інформаційноопояснювальні, за допомогою яких подається навчальна
інформація. е комп’ютерні фільми, відеофільми тоооо
-діагностичні (контрольні) ППЗ, які допомагають діагностувати стан та
якість засвоєння знань
-навчальнотренувальні, ігрові, моделювальні ППЗ, призначені для повто-
рення, закріплення, усвідомлення знань, формування вмінь, навичок їх застосу-
вання у практичній діяльностіі
- комбіновані, які містять у своїх змістових і операційноодіяльнісних ком-
понентах усі перелічені вище ознаки. До комбінованих ППЗ зараховують і електронний підручник.
Структура уроку засвооння нових знань
1. Організація учнів для роботи.
2. Актуалізація опорних знань учнів, повторення раніше вивченого матеріалу, який органічно пов’язується з новим.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та мети уроку.
4. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу:
а) спостерееення й аналіз мовних явищ під керівництвом учителяя
б) висновки, формулювання правила учнями
в) робота з підручником, уточнення формулювання правила за підручником, вивчення правила та добір нових прикладів для його ілюстрування.
г) перевірка розуміння нового матеріалу, повторення вивченого правила,
аналіз нових прикладів.
5. Осмислення нових знань у процесі практичної діяльності:
а) формування вмінь користуватися знаннями новим правилом у процесі
виконання різноманітних вправ під керівництвом учителя
б) самостійна творча робота.
6. Завдання додому, пояснення домашнього завдання і способу його виконання.
7. Підсумок уроку.
Структура уроку осмислення знань, отрмування на їх основі необхідних умінь і навичок
1. Організація учнів для роботи.
2. Словникова робота. Робота над помилками.
3. Перевірка домашнього завдання .
4. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми та мети уроку.
5. Тренувальні вправи на осмислення знань, умінь, навичок за певною системою з поступовим ускладненням форм роботи, зростанням самостійності і творчої активності учнів. 혨 процесі виконання вправ повторюються потрібні теоретичні відомості, правила.
6. Творчі вправи.
7. Підсумок уроку.
8. Завдання додому.
Структура уроку перевірки знань, умінь і навичок учнів
Контрольний диктант
1. Організація учнів для роботи.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.
3. Підготовча робота:
а) читання тексту диктанту
б) з’ясування, як учні зрозуміли зміст тексту диктанту
в) словникова робота.
4. Контрольний диктант:
а) учитель читає речення, потім диктує його по частинах, учні записуютьь
б) записане речення повторюється для перевірки휨
в) учитель диктує весь записаний текст, учні перевіряють
г) учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст.
5. Відповіді на запитання, які виникли в учнів під час писання контрольного диктанту після того, як зібрано зошити.
6. Завдання додому з урахуванням необхідності підготовки учнів до уроку, аналізу результатів контрольного диктанту.
Структура уроку аналізу результатів письмових робіт
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.
3. Загальна характеристика результатів перевірки знань і навичок, виявлених учнями під час виконання контрольної роботи, диктанту:
а) результати виконання контрольної роботи
б) аналіз позитивних моментів у роботах окремих учнів
в) аналіз типових недоліків у роботах.
4. Робота над типовими помилками:
а) пояснення орфограм, повто рення правил
б) запис аналогічних прикладів
в) складання речень зі словами, в яких допууено помилки.
5. Завдання додому.
6. Робота над індивідуальними помилками.
Структура уроку узагальнення і систематизааії знань
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.
3. Повторення, узагальнення і систематизація найвааливіших теоретичних відомостей з теми, узагальнення окремих мовних явищ.
4. Узагальнення і порівняння системи понять, характерних для кількох тем, розділів.
5. Виконання різних видів творчих вправ.
6. Завдання додому творчого характеру.
7. Підсумок уроку. Аналіз ступеня засвоєння вивченого матеріалу з теми, розділу. чітке виділення, повторення вчителем основних відомостей з теми.
Структура уроку навчального переказу
1. Мотивація навчальної діяльності учнів, визначення мети, завдань уроку, спо-
собів та послідовності роботи.
2. Читання тексту для переказу.
3. Аналіз змісту прочитаного тексту. Словникова робота.
4. Повторне читання тексту по частинахх робота над планом.
5. Усний переказ тексту.
6. Заключне цілісне читання тексту.
7. Підготовка варіантт переказу на чернетках.
8. Редагування виконаної роботи. Індивідуальна робота вчителя з окремими учнями.
9. Переписування учнями остаточного варіанта переказу.
Структура уроку аналізу учнівських переказів і творів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети, завдань уроку.
3. Загальна характеристика результатів перевірених робіт, творчих успіхів окремих учнів. Зачитування та аналіз крааих робіт.
4. Робота над типовими лексичними, стилістичними, орфографічними та пунктуаційними помилками.
5. Підбиття підсумків.
6. Завдання додому.
Групова діяльність відбувається в невеликих за складом групах у межеах одного класу. Досягнення загальної мети групової діяльності реалізується завдяки спільним зусиллям окремих членів групи. Групи можуть бути стабільними чи тимчасовими.
Структура уроку письма і читання у добукварний період
І
Тема: Ознайомлення учнів зі складовою будовою слів. Поділ слів на склади.
Мета: дати учням первинне практичне уявлення про склад як артикуляційновимовну
одиницюю ознайомити з поділом на склади слів без збігу приголоснихх розвивати фонетич
ний слухх виховувати в дітей дбайливе ставлення до свійських тварин, бажання доглядати
за ними.
Обладнання: сюжетна картина на тему «Заблукала»» індивідуальні сигнальні картки
одно і двоскладового словаа предметні малюнки.
Зміст уроку
І. Підготовка учнів до ознайомлення з поняттям «склад».
1. Бесіда за ілюстрацією «Заблукала». Учитель пропонує дітям показати, як дівчинка
гукала своїх товаришів Олюуууу.
2. раінсценізація, у ході якої діти ділять слова імена дітей у кличній форміі на склади.
3. Спостереження учнів за поділом слів на склади, здійснюваним учителем.
4. Колективні вправляння в поділі слів на склади за зразком.
ІІ. Фізкультурна хвилинка.
ІІІ. Закріплення одержаного уявлення.
1. Спостереження за відмінністю між одно і двоскладовими словами.
2. Вправи на «перетворення» односкладових слів на двоскладові мак — маки, дуб —
дуби.
3. Гра із сигнальними картками «Скільки складів у слові?». Предметом гри є одно і дво
складові слова..
IV. Динамічна пауза.
V. Моделювання складової будови слів.
1. Ознайомлення зі способом умовного графічного позначення складів у слові.
2. Спостереження за складовою будовою слів — назв свійських тварин за ілюстрацією
в букваріі. есіда про догляд за свійськими тваринами.
3. Вправи у графічному позначенні складової будови слів 2—З словаа.
VI. Гра з лічилкою. олективне вправляння у складовому промовлянні слів відомої лічилки.
VII, Підсумок уроку. Дізналися, що слова можна ділити на склади, училися промовляти
слова за складами і будувати їх схеми.
II
Тема: Писання лінії із заокругленням унизу.
Мета: навчати дітей здійснювати нижнє заокруглення у написанні лініїї пояснити,
що таке заокруглення необхідне для поєднання окремих елементів при написанні літерии
навчати дітей дотримуватися паралельного нахилу як ліній, так і їх заокруглень.
Обладнання уроку: зразок лінії із заокругленням унизу, поданий у сітці, збільшеній
у 20 разівв предметні малюнки для виділення початкових і кінцевих звуків зі слівв плакат із
зображенням постави учня за партою під час письма.
Зміст уроку
І. Організація класу до роботи.
1. Аналіз роботи, виконаної на попередньому уроці. Учитель коротко аналізує, як учні
впоралися з написанням прямої похилої лінії. Відзначає учнів, у яких лінії не вийшли
за межі верхньої і нижньої рядкових ліній, є паралельними і похилими. Пропонує дітям
розглянути виправлені червоним чорнилом помилки в написанні ліній.
2. Написання кількома учнями прямих ліній на дошці крейдою або мокрим пензликомм.
Решта учнів виконують вправу в зошитах пишуть 5—6 ліній на вільному робочому
рядкуу.
ІІ. Опрацювання нового матеріалу.
1. Оголошення вчителем теми і мети уроку.
2. наліз збільшеного зразка лінії із заокругленням унизу.
3. Пояснення написання лінії вчителем на дошці.
4. «Письмо» в повітрі за зразком рухів учителя.
5. «Письмо» зворотним кінцем ручки або указкою по парті.
6. аписання лінії із заокругленням унизу на основі її пунктирних зображень.
7. Самостійне написання трьох ліній.
ІІІ. Фізкультурна хвилинка.
IV.. Побіжний перегляд учителем виконаної роботи, зауваження окремим учням.
V. Заповнення учнями першого рядка ліній
VI. Вправи на частковий звуковий аналіз слів.
1. Виділення початкових звуків зі слів за предметними малюнками або на слух: акула,
іду, утюг, осінь, орел, крейда, трава, блокнот, слово, гриби, трактор.
2. Виділення кінцевих звуків зі слівв вода, зошит, учитель, учень, стіл, коридор, обід,
гриб, берези, коні.
VII.. Динамічна пауза.
VIII. Закріплення вміння писати похилу лінію.
1. Написання другого рядка лінійй
а) самостійне писання піврядкааа
б) писання під такт піврядкаа.
2. Писання ліній із заокругленням унизу, сполучених по дві, по три — за завданням
учителя.
ІХ. Підсумок уроку.
Відбір і демонстрування кращих зразків виконаної на уроці роботи.
Структура уроку письма і читання у букварний період
Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою
Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сфор-
мульованій темі, наприклад: «Звуки сс, с' , позначення їх буквою «ес». Тобто
в ній повинен відобрааатися провідний принцип аналітикоосинтетичного методу
навчання грамоти від звука до букви. Основна частина уроку, на якому учні
ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:
І. Підготовчі артикуляційноослухові вправи.
1.. Виділення звуків сс, с' зі скоромовки, наприклад:
Босий хлопець сіно косить,
роса росить ноги босі.
2. Активне вимовляння виділених звуків, спостерееення за їх артикуляційними
особливостями якими мовними органами і в який спосіб створюється пере-
шкода на шляху струменя видихуваного повітряя.
3. Віднесення виділених звуків до приголоснихх зіставлення твердого і м’якого
звуків на слух та за способом вимовлянняя позначення їх фішками .
4. Вправи на впізнавання звуків сс, с' у заданих учителем словах: лось, ліс,
лисиця, смола, береза(!), роса, сім, вісім, зірки(!), місяць, сонце.
5. Самостійний добір учнями слів зі звуками сс, с' у різних позиціях.
6. Аналітичні і синтетичні вправи зі звуками сс, с' та з різними голосними на
утворення й аналіз кладів злиттів.
ІІ. Ознайомлення з буквою «ес».
1. Учитель повідомляє, що звуки сс, с' позначаються на письмі буквою «ес», показує малу і велику літери.
2. Зіставлення малої і великої літер :за формою однакові, а за розміром
різніі.
3. Ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки.
ІІІ. Вправи з читання.
1. Читання таблиці складів з буквою променеподібної чи лінійноїїї
2. итання слів, поданих в аналітикоосинтетичній форміі
3. Ч итання слів у колонках з опорою на виділені злиття з дошки, таблиціі.
4. Читання колонки слів за букварем.
IX, Ознайомлення з текстом.
1. Вступна бесіда на тему тексту з використанням ілюстрації в букварі.
2. Читання тексту вчителем.
3. Колективне читанняяаналіз речень, побудованих зі слів і предметних малюнків.
V. Підсумок уроку. Ознайомилися з новою літерою «ес», якою на письмі позначаються звуки сс, с' . Училися читати склади і слова з буквою .
Основна частина уроку на вивчення, наприклад, малої букви з складається
з таких етапів і видів роботи:
І. Звукові аналітичні і синтетичні вправи зі звуками зз, з' :.
1. Упізнавання цих звуків у заданих учителем словах з визначенням місця їх звучання 휘на
початку, в середині, в кінціі. Пропонуються, наприклад, словаа заєць, коза, віз, сажа,
залізний, зяблик, узяв, калюжа, злазь, візерунки, друзі, жасмин, зелений.
2. Доповнення складу зі звуками [з], [з' ] для утворення слівв залі(зо), гро(за), моро(зи),
ва(за, зон), ві(зок), бере(за), мага(зин) та ін.
3. Утворення складів типу злиття зі звуком зз (за, зо, зу, зи, зе), зі звуком "з' " (зя, зьо,
зю, зі, зє).
ІІ. Показ зразка писаної літери з у сітці зошита збільшеної у 20 разівв.
ІІІ. Аналіз будови букви з переліком її елементів верхня дужка, схожа на правий півовал,
і нижня дужка, яка переходить у нижню петлюю.
ІV. Засвоєння конфігурації літери з.
1. Показ написання букви на дошці з поясненням послідовності зображення її елементів.
2. Писання учнями букви в повітрі з орієнтацією на показ учителя.
3. наліз зразка букви в зошитах, усне пояснення порядку зображення елементів.
V.Вправи з письмаа
1. Писання літери за пунктирними або легко наведеними зразками в зошиті на друко
ваній основіі.
2. Писання трьох літер - самостійноо. Зіставлення написаних літер зі зразком. Аналіз
помилок.
VI. Фізкультхвилинка.
VII. Дописування рядка літери з.
VIII. Звукобуквений аналіз слова візок з побудовою схеми фішками і викладанням з букв
розрізної азбуки.
IХ. Динамічна пауза.
Х, Писання другого рядка букви друга частина рядка — письмо під тактт.
ХІ. Звуковий аналіз слова зима з наступним записом за зразком.
ХІІ. Добір слів зі звуком "з", які відповідають на питання що робити? (казати, возити, різати,
лазити, збирати, в’язати, зустрічати тощоо.
ХІІІ. Складання з одним зі слів на вибірр речення.
ХІV. Підсумок уроку.
Яку букву навчилися писати? Які звуки можуть позначатися цією буквою?
Доберіть і назвіть слова, у написанні яких потрібно вжити букву з на початку в серед
ині, в кінціі. Читаючи слова, не забувайте чітко вимовляти в кінці слів звуки зз, з' .
Схема аналізу букваря
Принципи навчання:
1. Науковості
2. Доступності
3. Наочності
4. Систематичності і послідовності
5. Перспективності
6. Наступності
Метод навчання - спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя й учнів,
спрямований на розв’язання навчальноовиховних завдань.
Класифікація методів навчання мови можлива за
такими ознаками:
- за характером керівництва розумовою діяльністю учнів пояснювально
ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково пошуковий, дослідницький
- за ддерелом знань наочні, словесні, практичніі
- за напрямом діяльностіі практичні, практикоотеоретичні, теоретичні.
найпродуктивніші інтерактивні технологіїї
Метод проектів система навчання, за якою учні набувають знання, умін-
ня і навички у процесі планування й виконання практичних завдань, проектів,
постійно ускладнюються. Під час роботи за методом проектів на чільне місце
ставиться самодіяльність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість.
Проекти мають індивідуальний, груповий чи колективний характер.
Метод ПРЕС навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, вислов-
лювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати
інших.
Мозковий штурм «мозкова атака»» вільне накопичення значної кількості
ідей з певної теми спочатку без критичного осмислення.
Метод гронування -асоціативний кущ стратегія навчання, яка спону-
кає учнів думати вільно та відкрито з певної теми. Вона націлена передусім на
стимулювання мислення школярів про зв’язки міі окремими поняттями. Прону-
вання може бути використане як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії.
Цей метод також можна застосовувати для підбиття підсумків вивченої теми чи
розділу з української мови.
Мікрофон надає можливість кожному учневі сказати щось швидко, по черзі,
відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.
Акваріум є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для роз-
витку навичок спілкування в такій групі, для вдосконалення вміння дискутувати
та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що
учні вже мають відповідні навички групової роботи.
Кожен метод має свою структуру і передбачає використання різних при-
йомів.
На уроках української мови використовуються такі методичні прийоми:
аналіз поділ слів на звуки, морфеми тооооо
синтез утворення складів з окремих звуків, речень зі слів тооооо
порівняння різна вимова голосних і приголосниххх
мовний розбірр частковий і повний фонетичний, морфологічний та ін...
списування як орфографічна вправа
Спостереження за навчальним процесом з метою виявлення:
-можливостей засвоєння певного програмового матеріалу
-доцільності застосування методів та прийомів під час засвоєння мовних
явищ
- необхідності використання наочних посібників та дидактичного матеріалу
- можливостей інтегрованого підходу до засвоєння певного навчального
матеріалу та ін.
Анкетування
учителів:
- визначення ставлення педагогів до застосування в навчальному процесі певних методів та прийомів роботи, наочних посібників, дидактичного матеріалу
- виявлення рівня обізнаності педагогів у сучасних тенденціях методики
- з’ясування доцільності нових програм та підручників тооо.
учнів:
- виявлення читацьких інтересів учнів
- визначення бааання учнів виконува-
ти певні навчальні діїї
- виявлення рівня зацікавленості школярів у вивченні певного навчального
матеріалу
Вивчення позитивного досвіду вчителів-практиків складається з таких
етапів:
а) спостерееення за роботою вчителяя
б) узагальнення набутих спостереееньь
в) запроваддення досвіду у практику роботи вчителів школи міста, областіі.
Експеримент
Мета:
а) пошук нових методів та прийомів навчанняя
б) перевірка доцільності нового навчального матеріалу, його відповідності
віковим особливостям учнів
в) апробація певної системи вправ
г) визначення доцільності додаткових навчальних засобів (наочність, дидак-
тичний матеріал)
Навчально-методиинии комлект -до навчальноометодичного комплекту входять ті засоби навчання, які спеціально створені або пристосовані для розв’язання навчальних завдань предмета. Це підручники, навчальні посібники та дидактичні матеріали для учнів: таблиці, картини, роздавальний та демонстраційний матеріал, методичні посібники для вчителя.
Технічні засоби навчання.
ТЗН - це спеціально розроблені та виготовлені прилади, обладнання й устаткування, призначені для використання в навчальноовиховному процесі.
ППЗ поділяють на такі види:
- інформаційноопояснювальні, за допомогою яких подається навчальна
інформація. е комп’ютерні фільми, відеофільми тоооо
-діагностичні (контрольні) ППЗ, які допомагають діагностувати стан та
якість засвоєння знань
-навчальнотренувальні, ігрові, моделювальні ППЗ, призначені для повто-
рення, закріплення, усвідомлення знань, формування вмінь, навичок їх застосу-
вання у практичній діяльностіі
- комбіновані, які містять у своїх змістових і операційноодіяльнісних ком-
понентах усі перелічені вище ознаки. До комбінованих ППЗ зараховують і електронний підручник.
Структура уроку засвооння нових знань
1. Організація учнів для роботи.
2. Актуалізація опорних знань учнів, повторення раніше вивченого матеріалу, який органічно пов’язується з новим.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та мети уроку.
4. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу:
а) спостерееення й аналіз мовних явищ під керівництвом учителяя
б) висновки, формулювання правила учнями
в) робота з підручником, уточнення формулювання правила за підручником, вивчення правила та добір нових прикладів для його ілюстрування.
г) перевірка розуміння нового матеріалу, повторення вивченого правила,
аналіз нових прикладів.
5. Осмислення нових знань у процесі практичної діяльності:
а) формування вмінь користуватися знаннями новим правилом у процесі
виконання різноманітних вправ під керівництвом учителя
б) самостійна творча робота.
6. Завдання додому, пояснення домашнього завдання і способу його виконання.
7. Підсумок уроку.
Структура уроку осмислення знань, отрмування на їх основі необхідних умінь і навичок
1. Організація учнів для роботи.
2. Словникова робота. Робота над помилками.
3. Перевірка домашнього завдання .
4. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми та мети уроку.
5. Тренувальні вправи на осмислення знань, умінь, навичок за певною системою з поступовим ускладненням форм роботи, зростанням самостійності і творчої активності учнів. 혨 процесі виконання вправ повторюються потрібні теоретичні відомості, правила.
6. Творчі вправи.
7. Підсумок уроку.
8. Завдання додому.
Структура уроку перевірки знань, умінь і навичок учнів
Контрольний диктант
1. Організація учнів для роботи.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.
3. Підготовча робота:
а) читання тексту диктанту
б) з’ясування, як учні зрозуміли зміст тексту диктанту
в) словникова робота.
4. Контрольний диктант:
а) учитель читає речення, потім диктує його по частинах, учні записуютьь
б) записане речення повторюється для перевірки휨
в) учитель диктує весь записаний текст, учні перевіряють
г) учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст.
5. Відповіді на запитання, які виникли в учнів під час писання контрольного диктанту після того, як зібрано зошити.
6. Завдання додому з урахуванням необхідності підготовки учнів до уроку, аналізу результатів контрольного диктанту.
Структура уроку аналізу результатів письмових робіт
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.
3. Загальна характеристика результатів перевірки знань і навичок, виявлених учнями під час виконання контрольної роботи, диктанту:
а) результати виконання контрольної роботи
б) аналіз позитивних моментів у роботах окремих учнів
в) аналіз типових недоліків у роботах.
4. Робота над типовими помилками:
а) пояснення орфограм, повто рення правил
б) запис аналогічних прикладів
в) складання речень зі словами, в яких допууено помилки.
5. Завдання додому.
6. Робота над індивідуальними помилками.
Структура уроку узагальнення і систематизааії знань
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.
3. Повторення, узагальнення і систематизація найвааливіших теоретичних відомостей з теми, узагальнення окремих мовних явищ.
4. Узагальнення і порівняння системи понять, характерних для кількох тем, розділів.
5. Виконання різних видів творчих вправ.
6. Завдання додому творчого характеру.
7. Підсумок уроку. Аналіз ступеня засвоєння вивченого матеріалу з теми, розділу. чітке виділення, повторення вчителем основних відомостей з теми.
Структура уроку навчального переказу
1. Мотивація навчальної діяльності учнів, визначення мети, завдань уроку, спо-
собів та послідовності роботи.
2. Читання тексту для переказу.
3. Аналіз змісту прочитаного тексту. Словникова робота.
4. Повторне читання тексту по частинахх робота над планом.
5. Усний переказ тексту.
6. Заключне цілісне читання тексту.
7. Підготовка варіантт переказу на чернетках.
8. Редагування виконаної роботи. Індивідуальна робота вчителя з окремими учнями.
9. Переписування учнями остаточного варіанта переказу.
Структура уроку аналізу учнівських переказів і творів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети, завдань уроку.
3. Загальна характеристика результатів перевірених робіт, творчих успіхів окремих учнів. Зачитування та аналіз крааих робіт.
4. Робота над типовими лексичними, стилістичними, орфографічними та пунктуаційними помилками.
5. Підбиття підсумків.
6. Завдання додому.
Групова діяльність відбувається в невеликих за складом групах у межеах одного класу. Досягнення загальної мети групової діяльності реалізується завдяки спільним зусиллям окремих членів групи. Групи можуть бути стабільними чи тимчасовими.
Структура уроку письма і читання у добукварний період
І
Тема: Ознайомлення учнів зі складовою будовою слів. Поділ слів на склади.
Мета: дати учням первинне практичне уявлення про склад як артикуляційновимовну
одиницюю ознайомити з поділом на склади слів без збігу приголоснихх розвивати фонетич
ний слухх виховувати в дітей дбайливе ставлення до свійських тварин, бажання доглядати
за ними.
Обладнання: сюжетна картина на тему «Заблукала»» індивідуальні сигнальні картки
одно і двоскладового словаа предметні малюнки.
Зміст уроку
І. Підготовка учнів до ознайомлення з поняттям «склад».
1. Бесіда за ілюстрацією «Заблукала». Учитель пропонує дітям показати, як дівчинка
гукала своїх товаришів Олюуууу.
2. раінсценізація, у ході якої діти ділять слова імена дітей у кличній форміі на склади.
3. Спостереження учнів за поділом слів на склади, здійснюваним учителем.
4. Колективні вправляння в поділі слів на склади за зразком.
ІІ. Фізкультурна хвилинка.
ІІІ. Закріплення одержаного уявлення.
1. Спостереження за відмінністю між одно і двоскладовими словами.
2. Вправи на «перетворення» односкладових слів на двоскладові мак — маки, дуб —
дуби.
3. Гра із сигнальними картками «Скільки складів у слові?». Предметом гри є одно і дво
складові слова..
IV. Динамічна пауза.
V. Моделювання складової будови слів.
1. Ознайомлення зі способом умовного графічного позначення складів у слові.
2. Спостереження за складовою будовою слів — назв свійських тварин за ілюстрацією
в букваріі. есіда про догляд за свійськими тваринами.
3. Вправи у графічному позначенні складової будови слів 2—З словаа.
VI. Гра з лічилкою. олективне вправляння у складовому промовлянні слів відомої лічилки.
VII, Підсумок уроку. Дізналися, що слова можна ділити на склади, училися промовляти
слова за складами і будувати їх схеми.
II
Тема: Писання лінії із заокругленням унизу.
Мета: навчати дітей здійснювати нижнє заокруглення у написанні лініїї пояснити,
що таке заокруглення необхідне для поєднання окремих елементів при написанні літерии
навчати дітей дотримуватися паралельного нахилу як ліній, так і їх заокруглень.
Обладнання уроку: зразок лінії із заокругленням унизу, поданий у сітці, збільшеній
у 20 разівв предметні малюнки для виділення початкових і кінцевих звуків зі слівв плакат із
зображенням постави учня за партою під час письма.
Зміст уроку
І. Організація класу до роботи.
1. Аналіз роботи, виконаної на попередньому уроці. Учитель коротко аналізує, як учні
впоралися з написанням прямої похилої лінії. Відзначає учнів, у яких лінії не вийшли
за межі верхньої і нижньої рядкових ліній, є паралельними і похилими. Пропонує дітям
розглянути виправлені червоним чорнилом помилки в написанні ліній.
2. Написання кількома учнями прямих ліній на дошці крейдою або мокрим пензликомм.
Решта учнів виконують вправу в зошитах пишуть 5—6 ліній на вільному робочому
рядкуу.
ІІ. Опрацювання нового матеріалу.
1. Оголошення вчителем теми і мети уроку.
2. наліз збільшеного зразка лінії із заокругленням унизу.
3. Пояснення написання лінії вчителем на дошці.
4. «Письмо» в повітрі за зразком рухів учителя.
5. «Письмо» зворотним кінцем ручки або указкою по парті.
6. аписання лінії із заокругленням унизу на основі її пунктирних зображень.
7. Самостійне написання трьох ліній.
ІІІ. Фізкультурна хвилинка.
IV.. Побіжний перегляд учителем виконаної роботи, зауваження окремим учням.
V. Заповнення учнями першого рядка ліній
VI. Вправи на частковий звуковий аналіз слів.
1. Виділення початкових звуків зі слів за предметними малюнками або на слух: акула,
іду, утюг, осінь, орел, крейда, трава, блокнот, слово, гриби, трактор.
2. Виділення кінцевих звуків зі слівв вода, зошит, учитель, учень, стіл, коридор, обід,
гриб, берези, коні.
VII.. Динамічна пауза.
VIII. Закріплення вміння писати похилу лінію.
1. Написання другого рядка лінійй
а) самостійне писання піврядкааа
б) писання під такт піврядкаа.
2. Писання ліній із заокругленням унизу, сполучених по дві, по три — за завданням
учителя.
ІХ. Підсумок уроку.
Відбір і демонстрування кращих зразків виконаної на уроці роботи.
Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою
Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сфор-
мульованій темі, наприклад: «Звуки сс, с' , позначення їх буквою «ес». Тобто
в ній повинен відобрааатися провідний принцип аналітикоосинтетичного методу
навчання грамоти від звука до букви. Основна частина уроку, на якому учні
ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:
І. Підготовчі артикуляційноослухові вправи.
1.. Виділення звуків сс, с' зі скоромовки, наприклад:
Босий хлопець сіно косить,
роса росить ноги босі.
2. Активне вимовляння виділених звуків, спостерееення за їх артикуляційними
особливостями якими мовними органами і в який спосіб створюється пере-
шкода на шляху струменя видихуваного повітряя.
3. Віднесення виділених звуків до приголоснихх зіставлення твердого і м’якого
звуків на слух та за способом вимовлянняя позначення їх фішками .
4. Вправи на впізнавання звуків сс, с' у заданих учителем словах: лось, ліс,
лисиця, смола, береза(!), роса, сім, вісім, зірки(!), місяць, сонце.
5. Самостійний добір учнями слів зі звуками сс, с' у різних позиціях.
6. Аналітичні і синтетичні вправи зі звуками сс, с' та з різними голосними на
утворення й аналіз кладів злиттів.
ІІ. Ознайомлення з буквою «ес».
1. Учитель повідомляє, що звуки сс, с' позначаються на письмі буквою «ес», показує малу і велику літери.
2. Зіставлення малої і великої літер :за формою однакові, а за розміром
різніі.
3. Ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки.
ІІІ. Вправи з читання.
1. Читання таблиці складів з буквою променеподібної чи лінійноїїї
2. итання слів, поданих в аналітикоосинтетичній форміі
3. Ч итання слів у колонках з опорою на виділені злиття з дошки, таблиціі.
4. Читання колонки слів за букварем.
IX, Ознайомлення з текстом.
1. Вступна бесіда на тему тексту з використанням ілюстрації в букварі.
2. Читання тексту вчителем.
3. Колективне читанняяаналіз речень, побудованих зі слів і предметних малюнків.
V. Підсумок уроку. Ознайомилися з новою літерою «ес», якою на письмі позначаються звуки сс, с' . Училися читати склади і слова з буквою .
Основна частина уроку на вивчення, наприклад, малої букви з складається
з таких етапів і видів роботи:
І. Звукові аналітичні і синтетичні вправи зі звуками зз, з' :.
1. Упізнавання цих звуків у заданих учителем словах з визначенням місця їх звучання 휘на
початку, в середині, в кінціі. Пропонуються, наприклад, словаа заєць, коза, віз, сажа,
залізний, зяблик, узяв, калюжа, злазь, візерунки, друзі, жасмин, зелений.
2. Доповнення складу зі звуками [з], [з' ] для утворення слівв залі(зо), гро(за), моро(зи),
ва(за, зон), ві(зок), бере(за), мага(зин) та ін.
3. Утворення складів типу злиття зі звуком зз (за, зо, зу, зи, зе), зі звуком "з' " (зя, зьо,
зю, зі, зє).
ІІ. Показ зразка писаної літери з у сітці зошита збільшеної у 20 разівв.
ІІІ. Аналіз будови букви з переліком її елементів верхня дужка, схожа на правий півовал,
і нижня дужка, яка переходить у нижню петлюю.
ІV. Засвоєння конфігурації літери з.
1. Показ написання букви на дошці з поясненням послідовності зображення її елементів.
2. Писання учнями букви в повітрі з орієнтацією на показ учителя.
3. наліз зразка букви в зошитах, усне пояснення порядку зображення елементів.
V.Вправи з письмаа
1. Писання літери за пунктирними або легко наведеними зразками в зошиті на друко
ваній основіі.
2. Писання трьох літер - самостійноо. Зіставлення написаних літер зі зразком. Аналіз
помилок.
VI. Фізкультхвилинка.
VII. Дописування рядка літери з.
VIII. Звукобуквений аналіз слова візок з побудовою схеми фішками і викладанням з букв
розрізної азбуки.
IХ. Динамічна пауза.
Х, Писання другого рядка букви друга частина рядка — письмо під тактт.
ХІ. Звуковий аналіз слова зима з наступним записом за зразком.
ХІІ. Добір слів зі звуком "з", які відповідають на питання що робити? (казати, возити, різати,
лазити, збирати, в’язати, зустрічати тощоо.
ХІІІ. Складання з одним зі слів на вибірр речення.
ХІV. Підсумок уроку.
Яку букву навчилися писати? Які звуки можуть позначатися цією буквою?
Доберіть і назвіть слова, у написанні яких потрібно вжити букву з на початку в серед
ині, в кінціі. Читаючи слова, не забувайте чітко вимовляти в кінці слів звуки зз, з' .
Схема аналізу букваря
І. Вихідні відомості про підручник
1. Автор авторський колектив.
2. Назва видавництва, рік видання.
3. Обсяг кількість сторінокк, розміри, вага.
4. Загальна відповідність Державному освітньому стандарту.
5. За якою програмою створено підручник (державною, авторськоюю)? Наявність опублікованої в педагогічній пресі авторської концепції щодо створення підручника з навчання грамоти, її основна суть.
ІІ. Добукварна частина:
1. Обсяг кількість сторінокк.
2. Які основні програмові завдання розв’язуються в цій частині підручника?
3. Яку систему умовних позначень обрано для формування в учнів узагаль-
неного уявлення про одиниці мови і мовлення речення, слово, склад,
звук? Якою мірою умовні позначення відобрааають лінгвістичну природу
кожної мовної одиниці, її істотні ознаки.
4. Як зміст ілюстративного матеріалу (сюжетні ілюстрації, предметні малюнки) сприяє розвитку мовлення учнів, збагаченню їхнього словникового запасу
5. Наявність у цій частині підручника матеріалу, призначеного для формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок, зокрема організаційних, загальнопізнавальних.
ІІІ. Букварна аатинаа
1. Послідовність вивчення букв українського алфавіту. За яким принципом, дидактичним міркуванням це здійсненоо
2. Чи ділиться букварний період на етапи? У чому це виявляється? Чи співвідносяться ці етапи із сучасним методом навчання грамоти?
3. Наявність у підручнику системи звукового і звукообуквеного аналізів. Співвідношення часткового й повного аналізів.
4. Які букви на позначення голосних і приголосних звуківв винесено на початок букварного періоду? Яка система їх подачі на сторінці чи сторінковому розвороті букваряя
5. Чи застосовано в букварі вправи на формування способів читання? Які
одиниці мови лежать в основі способу читання? Чи дотримано науковий підхід до поділу слів на склади?
6. Характеристика системи підготовчих вправ перед читанням мікротекстів, текстів (колонки слів, принципи їх укладанняя матеріал для звукообуквеного синтезу для відпрацювання способу читання, для розвитку мовлення й мислення).
7. Спосіб ознайомлення з читанням слів, у яких наявні м’які приголосні звуки. На якому етапі букварного періоду відбувається це ознайомлення?
8. Яку систему вивчення букв ь, я, ю, є, запроваддено в букварі? Наскільки ця система співвідноситься зі звуковим значенням цих букв в українській фонетиці і графіці?
9. Аналіз текстів букварного періоду (доступність, художність, відповідність дитячим інтересам). Співвідношення прозових і віршових текстів. Виховний потенціал текстового матеріалу. Чи використовуються тексти, надруковані рукописним шрифтом? Ї х призначення в букварі.
10. Наявність у букварі текстів, що належать до так званих малих жанрів (за-
значити ці жанри), їх зв’язок з іншим навчальним матеріалом сторінки або розвороту - дотримання логікоометодичної та тематичної цілісності матеріалу на опрацювання літер (показати вдалі і невдалі приклади).
11. Наявність і функції матеріалу післябукварного періоду навчання грамоти, його спрямованість на забезпечення принципу перспективності в навчанні молодших школярів рідної мови.
ІХ, Художнє і технічне оформлення букваря
1. Зміст обкладинки, наскільки вона відобрааає специфіку і функції підручника з навчання грамоти.
2. Оформлення форзаців: яку інформацію вони несуть для учнів у процесі опанування грамоти.
3. Наявність апарату орієнтування в підручнику, його логічність і доступність для шестирічних першокласників.
4. Цілісність художнього оформлення книги, дотримання певного стилю в подачі ілюстрацій.
5. Загальний макет підручника: побудова сторінкового розвороту, наповнення його різноманітними навчальними елементами, їх дидактична доцільність і ефективність для успішного засвоєння нової літери.
6. Наявність у букварі ігрового матеріалу, його дидактичні функції та роль у забезпеченні інтересу учнів до навчання.
7. Відповідність шрифту державним стандартам та віковим особливостям шестирічних першокласників.
8. Аналіз побудови сторінок і розворотів букваря з погляду загальних гігієнічних вимог до підручникаа обсяг текстів, довжина робочого рядка, довжина речень, кількість слів на сторінці, які вимагають окремого тлумачення,
Х. Висновок про підручник його загальна науково-методична оцінка.
Немає коментарів:
Дописати коментар