„Інтерактивні методи навчання на уроках математики”.

Інтерактивні методи навчання на уроках математики

Інтерактивні методи навчання — це система способів діалогіч­ної взаємодії суб'єктів навчання спрямованих на осмислення діалогу, його «інтер»-«інтра»-«мета»-суб'єктні плани.

 КЛАСИФІКАЦІЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ (ІМН)

·        Інформаційні ІМН на уроках математики.

Це способи діалогічної взаємодії учасників навчання з метою об­міну матеріальними або духовними цінностями.

Ось  деякі ідеї, що можуть зреалізувати ці методи на початку уроку.

 «Перше знайомство». Учасники працюють у парах. Перш ніж назвати своє ім'я, слухачам пропонується подивитися один на одного і всміхнутися.

«Іменні жетони». Учасники готують особисті жетони за допомо­гою підготовленого викладачем матеріалу (папір, клей, ножиці, стріч­ки тощо). На жетонах пропонується подати характерологічну інфор­мацію (професійне спрямування чи особистісні уподобання).

«Мандруємо разом». Слухачам дається нитка. Кожен учасник по черзі «подорожує» пальцями вгору і вниз, називаючи своє ім'я і роз­повідаючи щось цікаве про себе. «Мандри» припиняються тоді, ко­ли всі учасники назвуть себе і розкажуть цікаву історію з власного життя.

·        Пізнавальні ІМН на уроках математики.

Це способи пізнавальної взаємодії (діалогу) учасників з метою отримання нових знань, їх систематизації, творчого вдосконалення професійних умінь і навичок.

До цих методів можна віднести:

Ділова гра — це форма відтворення предметного і соціального змісту, професійної діяльності спеціаліста, моделювання відносин, характерних для цієї діяльності як цілого. У грі за допомогою знако­вих засобів (мова, мовлення, графіки, таблиці, документи) відтворю­ється професійна обстановка, подібна за сутнісними характеристика­ми до реальної.

Пізнавальні інтерактивні методи включають і евристичні методи навчання. Загалом, на сьогодні визначення евристики сягає в кілька площин: по-перше, як спеціальні методи розв'язування задач (еврис­тичні методи), які, як правило, протиставляються формальним мето­дам розв'язування, що ґрунтуються на точних математичних моделях.

Навчальна евристична діяльність — це діяльність, у ході якої цілеспрямовано розвиваються здібності:

•     розуміти шляхи та методи продуктивної навчально-пізнаваль­ної діяльності, творчо копіювати їх та навчатися на своєму і запозиче­ному досвіді;

•     систематизувати, тобто впорядковувати навчальну інформа­цію в інтеграційні комплекси, з метою оперування нею в евристично­му пошуку;

•     адаптуватися до різноманітних видів навчальної діяльності,
передбачати її результати;

•     планувати й прогнозувати інтелектуальну діяльність на основі логічних операцій.

Евристичний метод.

«Мозкова атака» як один із системних методів пошуку ефектив­ний в активізації колективної творчої діяльності. Відомо, що навчаль­ний процес, який ґрунтується на критиці, створює фрустрації, гальмує мислення, творчі процеси людини. Щодо цього в психоаналітичних студіях З.Фрейда та в неофрейдистів є промовисте спостереження: «зустріч кожної людини з проблемною ситуацією ніколи не позбавле­на відчуття страху, адже йдеться про те, що слід полегшити уста­лене, узвичаєне існування та увійти в смугу незвичайного, невідомого, непередбачуваного». Натомість у «мозковій атаці» пропонується роз­межовувати процеси формулювання гіпотез та їх критичне оцінюван­ня. При цьому означені процеси здійснюються різними людьми.

Вчитель вимагає виконання пра­вил «мозкової атаки»:

1.Умови задачі формулюються у загальних рисах перед «атакою».

2.Група «генераторів ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений час (20хв). Висуваються будь-які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Регламент на кожну ідею — у межах 2 хв (без доведень). Усі ідеї записуються. На цьому етапі забороняється будь-яка критика. Підвищити актив­ність «мозкової атаки» можна через релаксацію, що дасть змогу зня­ти психічне й м'язове навантаження.

3.Група експертів оцінює запропоновані гіпотези. Експертиза та
відбір гіпотез проводяться ретельно, оцінюються несерйозні та нере­альні гіпотези.

4.Нерозв'язана в процесі «атаки» задача може бути запропонова­на цьому самому колективу, але в дещо видозміненій формі.

5.Активізувати процес генерування ідей рекомендується за допо­могою таких прийомів як інверсія (зроби навпаки); аналогія (зроби   так, як це зроблено в попередньому розв'язанні); емпатія (вважай се­бе частиною задачі, з'ясуй при цьому свої відчуття).

6.Гіпотези оцінюються за десятибальною системою, за оцінками
всіх експертів виводиться середній бал.

Синектичннй метод.

До системних методів активізації розумової діяльності та інтерак­тивного навчання належить синектичний метод. Синектика (гр. — поєднання різнорідних елементів) — система методів інтенсивної психологічної активізації процесів знаходження розв'язків проблеми. Методика є логічним розвитком «мозкової атаки». Відмінність їх ли­ше в тому, що остання проводиться з людьми, які не мають досвіду творчої діяльності. Синектика передбачає створення постійних груп, які в процесі своєї діяльності нагромаджують досвід, різноманітні прийоми.

Оптимальна кіль­кість учнів у групі — 5—7 осіб. Протягом декількох місяців групу готують до роботи.

·        Мотиваційні ІМН.

Це способи діалогічної взаємодії учасників навчального процесу, за допомогою яких кожен визначає власну позицію у ставленні до способів діяльності групи, окремих учасників, викладача, самого се­бе. Серед цих методів можна назвати такі:

«Мої очікування». Слухачі на мотиваційному етапі заняття (або на діагностичному етапі курсового навчання) визначаються за такими напрямами:

Я очікую від себе...

...від колег...

.. .від вчителя...

Пропонується висловити очікування на початку і в кінці заняття.

«Лист до самого себе». Слухачі пишуть лист самі до себе, у яко­му перелічують усе, що вони мають намір зробити за результатами за­няття. Лист кладуть у конверт, адресований собі. Через чотири-шість тижнів після заняття лист надсилають. Це буде ввічливе нагадування самому собі від себе учасника.

«Самооцінка». Учасники класифікують позитивне-негативне в організації та проведенні заняття. Наступне заняття бажано розпо­чати з коментаря щодо покращення роботи (відповідно до названих слухачами недоліків).

«3:2:1». Учасники визначають:

•  3   положення, які дійсно їх зацікавили на занятті;

•    2   положення, які хотілося б поглибити;

•    1 положення, яке вони будуть використовувати в практичній
роботі.

«Інтерв'ю». Учасники працюють у парах, ставлять запитання, які актуалізують знання з темами, що вивчається. Наприклад:

—Що Ви знали із цієї теми?

—Які запитання із цієї теми у Вас виникли?

Наступним кроком є обговорення відповідей на запитання ін­терв'ю.

·             Регулятивні ІМН.

Це способи, завдяки яким встановлюються та приймаються певні правила діалогічної взаємодії учасників на­вчання. Наведемо деякі ідеї, зокрема:

«Виробимо правила». Перед заняттям слухачі формулюють і за­писують правила, якими керуються упродовж навчання. Ці правила можуть доповнюватися, змінюватися. Формулюючи їх, бажано уника­ти негативних тверджень:

•    правило піднятої руки;

•    говорити першим;

•    право на помилку тощо.

1.2 Технології  інтерактивного навчання на уроках математики.

·             Технології кооперативного навчання.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбутися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Робота в малих групах( „діалог”, „синтез думок”, ”спільний проект”, „коло ідей”) — більшість завдань виконуються в малих групах або в парах. Ця форма організації корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожну дитину у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, розвивають почуття терпимості та поваги до думки інших. Об'єднувати учнів у групи можна різними способами:

1)роздати дітям геометричні фігури;

2)розділити за порами року;

3)розділити за кольором розданих матеріалів.

Як організувати роботу?

Об'єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються з трьох учнів. П'ять-шість учасників — це оптимальна верхня межа для проведення обговорення в малій групі.

Повідомте учнів про ролі, які вони мають розподілити між собою й виконувати під час групової роботи.

Спікер, головуючий: зачитує завдання групі, організовує порядок виконання, пропонує учасникам висловитися по черзі, підбиває підсумки роботи, визначає доповідача.

Секретар: веде записи результатів роботи.

Посередник: стежить за часом, заохочує групу до роботи.

Доповідач: чітко висловлює думку групи.

Вчитель: повинен поставити кожній групі конкретне завданняі дати чітку інструкцію групової роботи.

Карусель

Цю технологію застосовують:

—для збирання інформації з певної теми;

—для інтенсивної Перевірки обсягу й глибини наявних знань;

—для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

Як організувати карусель?

Розставте стільці для учнів у два кола. Учні, які сидять у внутрішньо­му колі, розташовані спиною до центру, а ті, які сидять у зовнішньому обличчям до них. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета: пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

Акваріум

Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах.

Як організувати акваріум?

Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 учасників і пропонує їм ознайомитися з завданнями.

Одна із груп сідає в центрі класу. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії.

Поки діюча група займає місце в центрі, учитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос, упродовж 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення.

По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а учитель ставить класу запитання:

- чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

- чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

Така бесіда може тривати 2-3 хвилини. Після цього місце в «Аква­ріумі» займає група, котра обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці учитель має обговорити з учнями перебіг групової роботи, прокоментувати міру володіння навичками дискусії у малих групах.

·            Технології колективно-групового навчання.

«Мозковий штурм» — це ефективний метод колективного обгово­рення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Вчитель на уроці називає проблему, яку треба розв'язати, та запро­шує учнів взяти участь в її обговоренні шляхом колективного обдуму­вання — «мозкового штурму», який організовується за такими етапами:

1.Обрану проблему записують на дошці або на папері, щоб під час
роботи цей запис був перед очима.

2.Всі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання висунутої проблеми.

3.Ідеї записують на дошці.

4.Після того як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують,
розвивають групою.

5.Вибирають ті ідеї, що, на думку групи, допоможуть вирішенню
поставленої проблеми.

Під час «мозкового штурму» найбільш ефективними правилами поведінки є такі:

—   намагайтеся зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі
або проблеми;

—слід примусити працювати уяву учнів, не відкидаючи жодної ідеї;

—можна подавати кілька ідей або розвивати ідеї інших;

—не можна обговорювати і критикувати ідеї інших, давати їм оцінку.

Робота у великій групі (тобто з усім класом) — навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Дуже важливо на уроках залучати до роботи всіх учнів. У цьому допомагає такий метод як «мікрофон». Учні по черзі імітують «говоріння в мікро­фон». Інші діти не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.

·            Технології ситуативного моделювання.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні першочергового значення набуває проблема мето­дики розвитку школярів.

Це ставить нові вимоги до ор­ганізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, потребує засто­сування більш активних форм навчання.

Практика показує, що такими формами є інтерактивні техно­логії. У сучасному суспільному житті ми спостерігаємо дебати партій, політиків, ток-шоу з відо­мими діячами, презентації фірм, дискусії перед мікрофоном, різні реклами тощо. Елементи таких заходів уплітаються в сучасний урок. Це не є штучним перене­сенням модних форм соціального та політичного життя в навчаль­ний процес. Інтерактивні форми на уроках — це веління часу. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-ви­ховний процес різноманітним, цікавим та ефективним.

Під час проведення уроків мате­матики та позакласних заходів використовуємо такі форми інте­рактивних технологій, як презен­тація, реклама, мікрофон, ток-шоу, робота групами, парами, незакінчені речення, спільні проек­ти, мозковий штурм, рольова гра тощо.

Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру.

Як правило, ігрова модель навчання мас чотири етапи:

1)орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри,
загальний огляд її перебігу);

2)підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм гри,
визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання
проблеми);

3)основна частина — проведення гри;
4)  обговорення.

Метод реклами

Він зацікавлює учнів своєю но­визною, сучасністю. Адже вони бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користую­чись цим прийомом, часто даємо учням завдання підготувати рек ламу про якесь математичне по­няття, застосування якоїсь теми та ін. А на уроці «йде трансляція» реклами.

Наприклад, в 11 класі під час по­вторення теми «Рівняння» учням було дано завдання скласти рек­ламу про рівняння. Наведемо зразки.

Реклама 1

Вони допомогли фізикам відкри­ти елементарні частинки та анти­частинки. Використавши їх, Максвелл теоретично довів існування електромагнітних хвиль.

За їх допомогою у 1867 році «ожи­вили» трансатлантичний кабель, що після першої спроби з'єднати Європу та Америку не працював.

Вони — це рівняння. Якщо ви хо­чете пов'язати своє життя з нау­кою, вивчайте рівняння.

Реклама 2

Вам треба дізнатися, яку швид­кість повинен мати корабель, щоб до початку шторму вчасно прийти в порт?

Ви хочете розрахувати, за скільки днів сім гномів збудують терем для Білосніжки?

Вам треба визначити, скільки до­брив треба внести для підвищен­ня урожайності поля?

Тоді дружіть з рівняннями! Вони допоможуть вам розв'язати багато практичних проблем.

Приклад реклами «Інтеграл»

За його допомогою можна знайти шлях, пройдений матеріальною точкою; обчислити об'єм тіла обертання, площу фігури; знайти кількість електрики, змінну ро­боту. Все це може зробити його Величність інтеграл!

Тож глибше знайомтесь з темою «Застосування інтеграла».

Метод презентації

Його можна використовувати на уроці будь-якого типу. Часто доцільно застосовувати під час повторення вивченого матеріалу Учні вже багато знають про пи­тання, що розглядається, том можуть цілісно, зв'язно і цікаво розповісти про нього.

Наведемо зразок презентації, за­пропонованої  учнями.